Ua

Інтерв’ю з Ларисою з Харківської області

У мене нічого не залишилося, я тепер бомж

– Ларисо, розкажіть, будь ласка, де Вас застала війна.

– У день початку війни, я поїхала до доньки. Ми живемо в різних селищах: я винаймаю квартиру, а донька [живе] зі своїм батьком, з яким я в розлученні. Я поїхала і чисто випадково дізналася, що почалася війна – і то не повірила! Як мені пізніше сказали, у Маріуполі, наприклад, людей попереджали, що буде війна – там хто зміг, той виїхав. А ми нічого не знали.

 

– Ви маєте на увазі, попереджали ще до 24 числа?

– Так-так, маріупольців попереджали, а нас ні. І коли все це почалося, я вирішила залишитися на певний час у доньки і відсиділа там півтора тижні. Ситуація в них складна: донька виховує трьох дітей одна, мій колишній чоловік, її батько – алкоголік. А в мене і грошей із собою не було… Але ми вирішили, що мені треба вибиратися. Транспорт не ходить, стали дізнаватися, як виїхати. На щастя, знайшлися волонтери, які безкоштовно довезли до вокзалу в Харків. Це далеченько, звісно, але що робити. І я поїхала, а донька залишилася.

 

– Куди Ви вирушили з Харкова?

– Із Харкова їхала до Львова евакуаційним потягом. Людей було дуже багато, сиділи в коридорі. Зі мною була дівчинка з дитиною. Ось так і їхали 23 години: вона, дитина і я з одним рюкзаком. Автобусом дісталася Польщі, туди пустили нормально. У Варшаві стало зрозуміло, що розселити мене як біженку не виходить – занадто багато людей, тому довелося їхати до знайомих.

Знайомі пустили, але через кілька днів зрозуміли, що я без грошей, і роботи для мене в Польщі немає. Я їхала з надією, що знайду тут роботу і допомагатиму доньці, яка залишилася в Харкові, але з роботою не вийшло. Потрібно було кудись рухатися, і знайомі відправили мене сюди, до Грузії.

 

– Як ви почуваєтеся в Грузії? Прижилися?

– Ой, ви знаєте, я місяць із дому не виходила взагалі – боялася. Не знаю мови. Коли я їхала автобусом через усю Європу, була спокійна, бо скрізь написано англійською – можна зрозуміти. А тут, у Грузії, ні англійської, ні російської.

Зараз потихеньку працюю: мию туалети, працюю посудомийкою. Щоправда, я не розумію поки що, як буду звідси вибиратися. Статус біженця дали на рік, а потім треба ж буде їхати, а тут заробити на від’їзд нереально…

 

– Ваша донька, як і раніше, в Україні?

– Так, усе ще там. Та сама проблема – виїхати нема на що. Їм зараз дуже важко: троє дітей – дві дівчинки по 10 років і хлопчик. Ні гуманітарної, ні грошової допомоги немає. Куди ми тільки не писали: і в благодійні фонди, і харківським волонтерам, і президенту, і в “Червоний Хрест”… Поки нічого не виходить. Відправляю доньці 50 доларів на місяць – це все, що я можу зібрати тут, працюючи – і вони сидять там голодні. А в мене душа рветься. Я вже подала заявку на “грузинські” виплати, може, якось назбираю, щоб виїхати хоча б до Польщі.

 

– Вам тут якось допомагають?

– Я приїхала до Грузії в зимовому одязі та зі шкільним рюкзаком. Двоє шкарпеток, двоє трусів, курточка і штани на зміну. Усе! Літо починається, а в мене ні одягу, ні взуття… Зараз я вже довідалася, які волонтерські організації допомагають одягом, їжею і ліками. Допомога з ліками особливо потрібна, тому що вони тут дорогі. Ну да ладно, мені не гірше за всіх…

 

– Які у Вас тепер плани?

– Напевно, в Європу. Що зараз в Україні робити? Роботи немає, житла немає: у квартиру, яку я винаймала, влучив снаряд, розбомбило, поки я в доньки була. У мене нічого не залишилося з того, що я все життя збирала, і жити ніде – я тепер бомж…

Я б, може, тут і залишилася: Грузія – прекрасна країна, ніде так не допомагають. Але жити мені тут, звісно, дуже важко. Я намагаюся, але заробити тут неможливо. За грузинську братися навіть і не пробувала: вивчила один раз до десяти, а ввечері вже забула. Тут треба жити з мільйонами, як каже мій знайомий.

18 серпня 2022 року

Грузія, Тбілісі, вул Санкт-Петербурзька 7
NNLE Emigration for Action
ID: 404675561
Copyright © 2024, NNLE Emigration for Action, All rights reserved.
Отримати допомогу:
Контакти
Для співпраці
[email protected]
By clicking “Accept All Cookies”, you agree to the storing of cookies on your device to enhance site navigation, analyze site usage, and assist in our marketing efforts. View our Privacy Policy for more information.